День пам’яті жертв Голодомору!

 День пам’яті жертв Голодомору!

Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.

 Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

Мама мовчала про голод.
Про те, як хліба хотіла.
Про той нестерпний холод.
Про те, як в "скрині" сиділа.

(В скрині лежала макуха.
Мама шукала поїсти).
Січень, зима, завірюха.
Обшуки, комуністи.

Мама мовчала, мовчала.
Мала лиш шість годочків,
Коли усе забрали,
Крім штанів і сорочки.

Коли дід Пилип захололи,
Сидячи прямо на лавці.
Коли корінці мололи.
Коли відморозила пальці.

Мама весну любила,
Бо розквітала акація —
Сік через губи цідила...
Гинула ціла нація.

Мертві лежали покотом
І серця кам'яніли.
Голод душив чоботом
І скидав у могили.

З голоду мама виросла.
Шкіру мала аж синю.
Я її часто просила
Розповісти "про скриню,

Про гнилу бараболю,
Про запах цвілі на деці.
Про свою гіркую долю
І корінці на ряденці".

Мама так хліб любила.
Жито сіяла й жала.
Вона в кишені ховала
Крихти, коли й вмирала...

Білу хлібину і чорну
Їй покладу на могилу...
Мелють історію жорна...
Боже, дай сили...